Трошки мовного експерименту

... в одному конкретному пості звичайної прохіндейки та графоманки.
Вибачте мене, дорогі друзі, але щось після чергової хімії мене перемкнуло, мабуть, суміш була вкрай забориста: захотілося трошки мовою покалякати )))
Тим, хто тут буде хизуватися й казати, що то не справжня мова, а київський огидний суржик, доповідаю відпочатку: йдіть нафік, претендувати на лаври доцента кафедри мовознавства намірів не маю, тому відчепіться.
Хочте знати, чому я тут таке утворила?
Пояснення перше.
Вчора одна моя подруга, Кімка невгамовна, обіцяла мені передзвонити та покалякати. І що? От дочекалася ж, злісно істото, коли я вже впаду в повну нєсознанку й розмовляти зможу лише з кукарачами у власній голові, а це, скажу я вам, розмова дуже цікава, але для нормальних людей шокуюча й незрозуміла. Тому нестачу повноцінної бесіди гарною українською мовою треба зараз відшкодовувати отаким знущанням над друзями.
Пояснення друге.
Кожного разу, як я тут ставлю якісь передруковки з наявністю козацько-хохляцького контенту, мені всі хором доповідають, що "Всьо понятно без перекладу!" Тому доведеться вам витримати й це непотрєбство.
А взагалі я лише хотіла доповісти, що в нашому колгоспі все в повному порядку, я вже повернулася до світу нормальних людей зі своєї хімічної подорожі, хоч і з деякими пошкодженими нейронами. Однак, пам'ятаючи, що в мене неушкоджених мозкових клітин й раніше було небагато, можна спокійно махнути рукою на додаткові втрати.